Банкрутство, Правовий коментар

 

Олександр Демчан, адвокат, арбітражний керуючий, радник EVRIKA LAW

Винесення постанови ВП ВС від 06.07.2022 по справі №914/2618/16 дійсно сколихнуло юридичний світ, оскільки зазначеною постановою змінено сформовану протягом останнього десятиріччя усталену практику оскарження результатів аукціонів у справах про банкрутство.

Постанова ВП ВС від 06.07.2022 по справі №914/2618/16 не відповідає високим стандартам якості, які встановлені щодо рішень ВП ВС, як вказівних орієнтирів для всієї правозастосовної системи України, з огляду на наступне.

По-перше, викладені у цій постанові висновки прямо суперечать нормам чинного законодавства України, оскільки всупереч ч. 1 ст. 387 ЦК України, якою передбачено, що тільки власник майна має право подати позов про витребування майна, судом визначено, що кредитор повинен був звернутись саме з віндикаційним позовом. Крім цього, в постанові ВП ВС від 06.07.2022 не дотримано принципу пріоритету спеціальних норм права над загальними, оскільки за наявності передбаченого законодавством у сфері банкрутства (ч. 1 ст. 73 КУзПБ) способу захисту, судом визначено, що позивач мав обрати загальний, передбачений ЦК, спосіб захисту у вигляді витребування майна з чужого незаконного володіння.

По-друге, зазначена постанова вносить неоднорідність у правозастосовну практику, велика кількість суддів намагаються «оминути» викладені висновки у зв’язку із їх суперечливістю. Зокрема, в постанові ВС від 19.04.2023 по справі №922/987/16 зазначено, що правовий висновок щодо неналежності способу захисту стосується спірних правовідносин саме справи № 914/2618/16, та не може бути врахований як висновок про застосування статті 55 Закону про банкрутство судами нижчих інстанцій під час вирішення спорів про визнання недійсними результатів аукціону у справах про банкрутство, хоча у зазначеній справі ситуація щодо способу захисту аналогічна ситуації у справі №914/2618/16.

Окрім зазначеного, постановою ВП ВС від 06.07.2022 по справі №914/2618/16 породжено наступні правові проблеми:

• незрозуміла подальша правова доля грошових коштів, сплачених на аукціоні за майно, яке витребовується, внаслідок чого невідворотним є подання учасниками справи відповідних позовних заяв та подальше затягування справи;
• неможливість вирішення в межах справи про витребування майна питань відшкодування шкоди боржникові внаслідок проведення незаконного аукціону при неможливості витребування майна він добросовісного набувача;
• відсутність механізму для доведення кредитором всього переліку порушень, які були допущені при проведенні аукціону всіма його учасниками: ліквідатором, торговельною організацією, іншими учасниками аукціону;
• невирішеність питання, чи підлягає застосуванню висновок ВП ВС щодо неефективності відповідного способу захисту за позовом особи, яка не є кредитором боржника, однак вважає, що її право порушено внаслідок безпідставного недопущення її до участі в аукціоні.

Проте є надія, що ситуація, яка склалась, буде виправлена. Верховний Суд ухвалою від 13.07.2023 по справі №910/2592/19 окреслив коло проблем, які виникли внаслідок існування відповідних висновків ВП ВС, та прийняв рішення про передачу справи на розгляд ВП ВС у зв’язку із виявленою необхідністю відступити від висновку ВП ВС. Ухвалою від 16.08.2023 ВП ВС прийнято зазначену справу до розгляду та призначено судове засідання на 20.09.2023.

З огляду на всі правові проблеми, які виникли внаслідок винесення постанови ВП ВС від 06.07.2022 по справі №914/2618/16, найбільш вигідним та корисним для правозастосовної практики буде прийняття ВП ВС у межах справи 910/2592/19 рішення про відступлення від висновку, викладеного у постанові ВП ВС від 06.07.2022 по справі №914/2618/16, із викладенням більш досконалої позиції щодо цього питання.