Як працює фінансовий моніторинг у банку
Автор: Андрій Шабельніков, керуючий партнер Evrika Law
Джерело: 24 Канал
Банки щодня проводять мільйони операцій, однак частина з них може привернути особливу увагу фінустанови. Незвичний переказ, нетипова сума чи зміна фінансової поведінки клієнта іноді стають приводом для додаткової перевірки.
Як влаштована процедура фінмоніторингу – розповів Андрій Шабельніков, керівний партнер Evrika Law і голова Комітету НААУ з питань інвестиційної діяльності та приватизації.
За його словами, фінансовий моніторинг – це не рішення окремого банківського працівника, який на власний розсуд визначає підозрілі операції. Йдеться про багаторівневу систему контролю, де програмні алгоритми поєднуються з експертизою фахівців.
По-перше, кожна транзакція проходить через автоматизовані ІТ-системи, що аналізують її за сотнями ризик-індикаторів, зокрема:
- нетипова сума переказу;
- статус публічного діяча (PEP) в одного з учасників;
- складна або заплутана структура власності компанії;
- зв’язок з офшорними юрисдикціями;
- невідповідність заявленій фінансовій діяльності клієнта.
Якщо система виявляє відхилення, операцію з коштами автоматично призупиняють для подальшої “ручної” перевірки.
По-друге, до роботи долучається профільний відділ комплаєнсу. Фінансові аналітики детально вивчають економічну суть транзакції, можуть запросити у клієнта договори та первинну документацію, а також перевіряють законність походження коштів.
Саме за результатами такого аналізу відповідальний працівник банку з питань фінмоніторингу вирішує: провести платіж, заморозити активи або повідомити відповідні державні органи.
Важливо! Це незалежна керівна посада, а кандидатуру такого фахівця обов’язково погоджує Національний банк України.
Як незаконні схеми можуть обходити контроль
Щоправда, як наголошує експерт, навіть багаторівнева система внутрішнього контролю може стати вразливою, якщо до незаконних схем залучений топменеджмент фінустанови. Окремі посадовці здатні погоджувати ризикові операції всупереч висновкам комплаєнс-підрозділу або вибудовувати платежі так, щоб вони не викликали реакції автоматизованих систем, як-от шляхом дроблення сум.