Захист бізнесу, Правовий коментар

Топ 5 помилок бізнесу при взаємодії з правоохоронними органами

Андрій Шабельніков, адвокат, керуючий партнер АО EVRIKA LAW

Джерело: “Юридична практика”

Тиск на бізнес з боку правоохоронних органів залишається системною проблемою, масштаб якої лише зростає. Згідно статистики, яку озвучив Бізнес Омбудсмен Роман Ващук в звіті за ІІ квартал 2023 року:

від існуючого БЕБ до суду не потрапляють 95% відкритих кримінальних проваджень; від інших органів (Нацполіція, СБУ) біля 90%.

Таким чином в багатьох випадках сам факт відкриття кримінальної справи є лише засобом тиску на бізнес. Найчастіше бізнес скаржився на дії податківців — 67% звернень до ради Бізнес Омбудсмена. Наприклад, минулого року тема з блокуванням податкових накладних була в топі всіх ЗМІ, галузевих зустрічей та у стінах парламенту. Безпосередньо на дії правоохоронних органів скаржилось 9%, на митників — 6%, на державних регуляторів 4%.

Виходячи з такої статистики, зрозуміло, що найбільшою проблемою є робота податківців. Звісно проблемою були питання роботи СМКОР — системне блокування податкових накладних, включення до переліку ризикових, навіть — невиконання судових рішень щодо реєстрації податкових накладних.

Навіть до того, як відбулось часткове поновлення податкових перевірок, на тих, що були все одно скаржились!

На другому місці серед антирейтингу бізнесу — національна поліція та прокуратура, підприємці скаржаться на процесуальні зловживання та бездіяльність. Традиційно, проблеми є з поверненням правоохоронцями тимчасово вилученого майна та коштів в результаті обшуків. Також окремо в ЗМІ з’являються повідомлення про безпідставно відкриті кримінальні провадження. Якщо це відповідає дійсності, то такі справи використовуються, на жаль, як інструмент впливу на бізнес. Ну і потерпіла сторона також не в захваті від ефективності роботи правоохоронців — справедливо чи ні, питання окреме, але позитиву не додає.

Отже, проблеми в комунікації бізнеса та правоохоронних органів є. Але, як не зробити ще гірше, коли на горизонті з’явився представник правоохоронних органів і «вбачає підстави чогось страшного»? Ось мій топ антипорад, не робіть так!

Топ 5 помилок бізнесу у взаємодії з правоохоронцями:

  1. Неготовність до перевірки контролюючих органів. Мова навіть не про законність діяльності — сподіваюсь на вашу доброчесність — а про наявність плану, як діяти в умовах обшуку, вилучення техніки/документів та блокування роботи. Мають бути чіткі інструкції як для внутрішнього користування, так і проєкти публічних заяв. Однозначно критична інформація має зберігатись на віддаленому диску/сервері/хмарному сховищі в іншій країні.
    Однією з прикмет воєнного стану стало проведення невідкладних обшуків без відповідної ухвали суду з метою «врятування майна». Наслідком помилки на цьому етапі можна назвати і звернення до адвокатів після того, як відбувся обшук: «допоможіть повернути вилучене майно».
  1. Неготовність персоналу до можливого обшуку та допиту. Правоохоронні органи бачать ваших працівників як цінних свідків, які можуть додати інформації, якої їм бракує. Тому ігнорувати підготовку до допиту свідка — не найкраща ідея. Правоохоронці можуть в процесі обшуку вдаватись до процесуально не оформленого спілкування, але, навіть, якщо ви вирішили економити на адвокаті, проінструктуйте власноруч працівників: не ходити «на каву чи перекур» з правоохоронцями.
  2. Чекати, що всі процесуальні дії правоохоронці виконають у строки, зазначені в кодексах, без зайвих нагадувань — вони ж профі. Я не сперечаюсь, що досвіду може бути багато, проте і завантаженість звичайного слідчого теж не маленька. Повернення вилученого майна, розблокування рахунків — потрібно процесуально правильно нагадувати про себе і діяти в правовому полі. Краще з адвокатом.
  3. Перебуваючи в статусі потерпілої сторони вважати, що слідчий точно на твоєму боці, адже зацікавлений в розкритті злочину. Середньостатистичний слідчий зацікавлений в дотриманні строків і не псуванні статистики. Якщо не хочете стати рядком статистики, а добитись справедливості, потрібні будуть активні дії професійного юриста.
  4. Не телефонувати своєму адвокату, а просто «прийти поговорити зі слідчим». Після цієї фрази в лапках будь-який адвокат зітхає і починає подумки підраховувати, що ж міг наговорити довірливий клієнт та яким процесуальним документом закінчиться ця «невеличка розмова» зі слідчим. З одного боку, у адвокатів є робота, з іншого – запобігати проблемам значно краще, ніж опинитись всередині їх потоку.

Щоб не закінчувати статтю на негативній ноті, зазначу позитивний момент, який тепер може допомогти українському бізнесу у визначенні контрагентів та відповідно мінімізації ризиків спілкування з правоохоронцями. Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) оприлюднило сайт із переліком санкцій щодо фізичних та юридичних осіб рф, на  яких Україна чи інші країни світу наклали санкції або готуються до цього. Перевірки та моніторинг стають простішими.