Інвестиції, Огляд ЗМІ, Правовий коментар

Автор: Андрій Шабельніков, керуючий партнер Evrika Law

Джерело: Інформатор

Розвиток ринку криптовалют спричинив активне використання цифрових активів фізичними та юридичними особами як інструменту інвестування, збереження коштів і здійснення розрахунків.

В Україні криптовалюту розглядають як віртуальний актив, а не як законний платіжний засіб. Водночас держава поступово інтегрує операції з криптоактивами в систему фінансового контролю з метою протидії відмиванню доходів, фінансуванню тероризму та ухиленню від оподаткування. Оскільки до таких операцій застосовуються норми фінмоніторингу, податкового права та банківського комплаєнсу, у користувачів часто виникають питання щодо легальної роботи з активами без ризику небажаних наслідків.

“Фінансові установи зобов’язані перевіряти походження коштів клієнтів незалежно від того, чи йдеться про криптоактиви”, – пояснює керуючий партнер Evrika Law, голова комітету НААУ із питань інвестиційної діяльності та приватизації Андрій Шабельніков.

Щодо того, що саме перевіряє фінансовий моніторинг, то варто звернути увагу, що фінмоніторинг не контролює сам факт володіння криптовалютою.

Відтак, предметом перевірки може бути:

• джерело походження коштів, за які могло бути придбано криптовалюту;
• економічний зміст операції;
• відповідність фінансової активності доходам особи;
• підозрілі або нетипові для особи транзакції.

Окрім цього під час перевірок часто виникають питання щодо:

• операцій виведення криптовалюти у гривню чи іншу валюту;
• великих регулярних переказів;
• отримання коштів від невідомих контрагентів.

Говорячи про законні способи користування криптовалютою без ризиків, можна зазначити наступне:

1. Підтвердження походження коштів: (Користувач повинен мати документи, які можуть підтвердити джерело активів. До прикладу, це може бути: довідка про доходи, договір, історія купівлі криптовалюти, виписки).
2. Використання «легальних» криптобірж: (Також рекомендується користуватись платформами, які мають прозору історію транзакцій, співпрацюють із банками, проходять процедуру KYC – обов’язкова процедура ідентифікації та перевірки особи клієнта фінансовими установами, криптобіржами та іншими компаніями, що працюють з фінансами).
3. Податкове декларування доходів: (У випадку якщо криптовалюта приносить прибуток, то такий дохід повинен підлягати оподаткуванню. Тому саме недекларування, а не використання криптовалюти, найчастіше стає причиною проблем із банками та перевірками, що можуть проводитись).
4. Прозора фінансова поведінка: (Фінансові установи звертають увагу на підозрілі великі надходження без пояснення, «дроблення платежів». При цьому регулярність і логічність фінансової діяльності значно знижує ризики перевірок та подальших заходів, таких як блокування).
5. Зберігання історії операцій: (Також рекомендується зберігати скриншоти транзакцій, історію «торгівлі», підтвердження переказів. Це завжди буде додатковою гарантією та доказом належності надходжень).

 При цьому з юридичної точки зору ризиковими діями є:

• використання в межах певних транзакцій інших банківських карток;
• приймання коштів через власний рахунок за так звану «винагороду»;
• спроби якимось чином приховати походження активів;
• здійснення операцій через сумнівні P2P-схеми без належного документування.

“Фінансовий моніторинг не спрямований на заборону використання криптовалюти, його метою першочергово є забезпечення прозорості фінансової системи. Отже, користувачеві не слід уникати фінмоніторингу, а навпаки будувати свою криптовалютну діяльність таким чином, щоб у разі перевірки він міг легко пояснити «економічну природу» кожної операції. При цьому саме правова визначеність і фінансова прозорість є найефективнішим способом користуватися криптовалютою без страху перед органами контролю”, – резюмував Андрій Шабельніков.