Захист бізнесу, Огляд ЗМІ, Правовий коментар

Автор: Андрій Шабельніков, керуючий партнер Evrika Law

Джерело: «Юридична практика»

У Верховній Раді досі триває підготовка до другого читання законопроєкту № 14030 «Про основні засади державного нагляду (контролю)», який пропонує комплексне перезавантаження підходів до здійснення контрольних функцій держави. Документ передбачає нову модель взаємодії між бізнесом і контролювальними органами, замінюючи Закон «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», який діє вже понад 15 років.

Запропонована концепція базується на уніфікації правил для всіх сфер державного нагляду технічного регулювання і продукції. Вона стосується сфер охорони здоров’я (лікарські засоби, донорська кров), освіти, енергетики та комунікацій, екології (викиди, забруднення), агросектору (захист рослин), будівництва, азартних ігор, захисту прав споживачів, об’єктів підвищеної небезпеки тощо. Проєкт передбачається як базовий (framework law) з тим, що контроль в деяких сферах буде здійснюватись із урахуванням спеціального законодавства. Дія цього документа не буде поширюватись на заходи валютного та митного контролю, експортного та за дотриманням бюджетного законодавства, контролю за професійною діяльністю нотаріусів, приватних виконавців, арбітражних керуючих та деяких інших видів контролю за виключенням основних принципів державного нагляду (ст. 3 проєкту).

Давайте розглянемо основні новели та механізми контролю.

Ризик-орієнтований підхід як базовий принцип

Ключовим елементом законопроєкту є закріплення ризик-орієнтованої моделі державного нагляду. Планування та періодичність перевірок безпосередньо залежатимуть від ступеня ризику господарської діяльності. Для суб’єктів із незначним ризиком перевірки можуть проводитися не частіше ніж один раз на п’ять років.

Планові перевірки (ст. 6 законопроєкту) можуть бути за річними/квартальними планами, вони базуються на ризик-орієнтованому підході, їхня періодичність залежить від ступеня ризику.

Підстави для позапланових перевірок (ст. 7 законопроєкту) чітко визначені в документі (дискреція перевіряльних органів обмежена), серед них варто звернути увагу на:  власне бажання суб’єкта господарювання, звернення фізичних/юридичних осіб, виявлення порушень / недостовірності даних, загрозу життю/безпеці, невиконання приписів.

Ризик-орієнтований підхід відповідає європейській практиці та передбачає концентрацію ресурсів контролювальних органів на найбільш ризикових сегментах. Завдяки визначенню ризикованих сфер очікується скорочення кількості планових перевірок приблизно на третину. Зрозуміло, що це також має позитивно вплинути на бізнес-клімат, плюс – додатково знизити адміністративне навантаження. В підсумку це має позитивно вплинути і на інвестиційну привабливість загалом.

Проєктом передбачено механізми стимулювання доброчесної поведінки суб’єктів господарювання, зокрема через можливість зменшення частоти перевірок за наявності страхування відповідальності або належного рівня комплаєнсу.

Аудит як інструмент превенції порушень

Однією з концептуальних новацій є впровадження аудиту діяльності суб’єктів господарювання як альтернативи санкційній моделі реагування. Аудит розглядається як інструмент виявлення та усунення порушень до початку формальної перевірки, без застосування штрафних санкцій.

Передбачається, що аудит стану діяльності суб’єкта господарювання проводять суб’єкти аудиту на договірній основі на підставі звернення такого суб’єкта господарювання про проведення аудиту. Органи державного нагляду (контролю) проводять одноразово та безоплатно аудит стану діяльності: новостворених суб’єктів господарювання (не пізніше 3 років з дня утворення), які подали звернення щодо проведення аудиту.

Цікаво, що законопроєктом пропонується зміна логіки державного контролю: замість фіксації порушення та покарання, запроваджується створення умов для  запобігання порушень і зловживань. Такий підхід доповнюється обов’язком органів нагляду проводити роз’яснювальну та навчальну роботу з бізнесом щодо управління ризиками.

Процесуальні гарантії та обмеження дискреції

Законопроєкт передбачає, що зупинення діяльності суб’єкта господарювання або окремих її елементів (ст. 9 проєкту) можливе виключно за рішенням суду, що мінімізує ризики зловживань із боку органів контролю. Відновлення роботи можливе за рішенням органу контролю.

Важливим нововведенням є також уніфікація процедур оскарження рішень органів державного нагляду та можливість адміністративного перегляду таких рішень у відповідній раді з питань державного нагляду (контролю) при органі державного нагляду (контролю)

Додатково запроваджується обов’язкова аудіо- та відеофіксація перевірок, що спрямовано на підвищення прозорості та зниження корупційних ризиків.

Цифровізація та уніфікація контрольних процедур

Законопроєкт передбачає перехід до електронної взаємодії між бізнесом і державою у сфері контролю. Подання пояснень, заперечень до актів перевірок та інших документів здійснюватиметься через електронні кабінети з використанням кваліфікованого електронного підпису. Там само можна буде отримати як акт за результатами здійснення планових або позапланових перевірок, так і відомості про проведений аудит стану діяльності.

Цифровізація також включає повну фіксацію перевірок, що для юристів створює доказову базу та в подальшому спрощує оскарження результатів контрольних заходів.

Можна сказати, що документ встановлює єдині підходи до здійснення державного нагляду для різних сфер і органів. Це має усунути фрагментарність регулювання.

Інституційні зміни та громадський контроль

Законопроєкт закріплює можливість здійснювати захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання під час здійснення щодо них заходів державного нагляду (контролю) громадськими об’єднаннями (ст. 25 проєкту). Органи державного нагляду (контролю) зобов’язані розглядати звернення таких громадських об’єднань.

Передбачається, що такі об’єднання можуть ініціювати для органів державного нагляду проведення консультацій із громадськістю, а також зможуть брати участь у засіданнях ради з питань державного нагляду (контролю).

Залучення представників бізнесу та громадськості до таких органів може підвищити довіру до системи державного контролю та забезпечити баланс інтересів у процесі прийняття рішень.

Висновки

Законопроєкт № 14030 пройшов перше читання ще в жовтні минулого року, наразі він активно готується до другого читання. Він є складовою частиною виконання зобов’язань України в межах програми Ukraine Facility та імплементації європейських підходів до державного нагляду.

Говорячи про реалізацію цього закону, можна згадати про поєднання приємного з корисним, адже поки що виглядає так, що його прийняття сприятиме формуванню прозорого та передбачуваного регуляторного середовища, зменшенню кількості контактів із контролювальними органами; крім цього, ухвалення законопроєкту дасть змогу залучити близько 250 млн євро фінансування із загалом передбачених програмою Ukraine Facility.

Перехід від каральної до сервісної системи, в якій державний нагляд виконує не лише контрольну, а й превентивну функцію, забезпечує дотримання державних інтересів без надмірного втручання у приватну бізнес-діяльність, можна тільки вітати. Головне – не схибити під час реалізації.