Захист бізнесу, Інвестиції, Огляд ЗМІ, Правовий коментар

Автор: Андрій Шабельніков, керуючий партнер Evrika Law

Джерело: Юридична газета

На початку червня НБУ знайшов позитивну новину: за результатами його щомісячного опитування індекс очікувань ділової активності підвищився вперше з травня 2024 року (до 50,8 порівняно з 49,4 у квітні 2025 року)

В НБУ запевняють, що позитивному настрою сприяв жвавий споживчий попит, стабільність в енергетиці, надходження міжнародної фінансової допомоги, а також сезонний чинник. Підозрюю, що і розмови про завершення війни, які йшли саме у травні, також могли надати трохи оптимізму. Негативними чинниками називали посилення обстрілів критичної інфраструктури, курсові та інфляційні очікування, а також дефіцит кадрів.

У адвокатів, можливо, дещо спотворений погляд на перспективи бізнесу в сучасних умовах, але реальних і великих позитивних поштовхів в інвестиційному кліматі, питаннях оподаткування чи правоохоронній системі «з людським обличчям», на жаль, не було помічено.

Інвестиційна привабливість

Інвестиційна привабливість країни, яка знаходиться у стані війни, як ми бачимо, можлива у двох варіантах: на перспективу відбудови та прямо зараз із метою випробування своїх видів озброєння в реальних умовах. Нині відомо про спільні проєкти у військово-промисловому комплексі з бізнесами з Туреччини, Німеччини та Франції.
Цю тенденцію підтверджує й інвестування Європейською комісією 910 млн євро у межах Європейського оборонного фонду, з цими проєктами вперше буде асоційована оборонна промисловість України.

Що, окрім недорогої й кваліфікованої робочої сили, а також можливості випробування озброєння в реальних умовах, може запропонувати Україна іншим інвесторам, не пов’язаним із ВПК?

Як мінімум можливість захисту інвестицій звичним для іноземного бізнесу способом — інвестиційним арбітражем. Саме для його впровадження був розроблений законопроєкт №12141 «Про внесення змін до Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» щодо розширення компетенції міжнародного арбітражу», який пройшов перше читання в Парламенті.

І хоча під час обговорення законопроєкту лунали думки про можливість створення державного окремого інвестиційного суду (за принципом антикорупційного) або надання компетенції розглядати такі спори господарським судам, проте впровадження окремої альтернативної можливості вирішити спір вже є гарною ініціативою. Наразі серед наявних переваг українського МКАС при ТПП можна назвати достатньо швидкий розгляд і відносну дешевизну процесу (порівняно, наприклад, із Міжнародним центром з врегулювання інвестиційних спорів ICSID).

Законопроєктом №12141 пропонується змінити сферу застосування Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» і передбачити, що до міжнародного комерційного арбітражу можуть за угодою сторін передаватися спори з договірних та інших цивільно-правових відносин, що виникають при здійсненні зовнішньоторгівельних та інших видів міжнародних економічних зв’язків, не лише якщо комерційне підприємство хоча б однієї зі сторін спору знаходиться за кордоном, але і якщо сторони домовилися про те, що предмет арбітражної угоди пов’язаний більш ніж з однією країною або одне з наступних місць знаходиться за межами держави, в якій сторони мають свої комерційні підприємства: визначене в арбітражній угоді місце арбітражу; будь-яке місце, в якому повинна бути виконана значна частина зобов’язань, що виникають із договірних або інших цивільно-правових відносин; місце, з яким найбільш тісно пов’язаний предмет спору.

Оподаткування

За дослідженням Європейської Бізнес Асоціації, минулий рік з боку податкової сфери як задовільний оцінили 59% податкових експертів, 36% вважають, що він перешкоджав розвитку бізнесу та залученню інвестицій, і тільки 5% — що він сприяв розвитку їхнього бізнесу.
Військові податки та їх адміністрування — окрема тема. Цього року відбулося підвищення військового збору з 1,5% до 5%, запровадження нового оподаткування для ФОП, збереження податку на прибуток банків розміром у 50%. Крім цього, йдуть розмови про підвищення ПДВ, перспективи якого у 2025 році Данило Гетманцев, голова податкового комітету Верховної Ради, заперечує.

Проте реальністю має стати імплементація європейської директиви DAС7, яка зобов’язує цифрові платформи збирати і подавати до податкових органів інформацію про доходи, отримані користувачами, які користуються їхніми послугами. Цей обов’язок буде поширюватися на платформи з різними видами діяльності, починаючи від короткострокової оренди нерухомості, послуг таксі чи іншого перевезення і завершуючи продажем товарів та інших послуг, що надаються через платформи.

Проблемою наразі є питання реформування митної та податкової служб. Наприклад, процедура відбору директора Бюро економічної безпеки, яка мала завершитися до кінця липня цього року, знову зіткнулась із перепонами.

Також більшість бізнесу завжди є в полі зору БЕБ завдяки їхнім «аналітичним продуктам», на підставі висновку щодо яких Бюро може донарахувати несплату ПДВ. Причому в такій ситуації навіть не потрібні результати перевірки ДПС. Щоб виправити таку ситуацію, зареєстрований (проте вже майже пів року як не розглянутий) законопроєкт №12425 «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо захисту платників податків від тиску кримінального переслідування».
Проєктом пропонується встановити, що для цілей ст. 212 КК України обов’язок сплати податків підтверджується лише за наявності рішення контролюючого органу щодо узгодженої суми податкового зобов’язання. Отже, і відповідальність буде за наявності податкового боргу, визначеного у встановленому законодавством порядку.

Робота правоохоронних органів

Окрім звичайного тиску правоохоронних органів, під час війни з’явилися ще дві форми «співпраці» правоохоронців із бізнесом: посилена мобілізація та пошук зв’язків із росією. Випадки, коли бізнес шантажують мобілізацією ключових або всіх працівників, на жаль, непоодинокі.

Пошук зв’язків із рф, невихід великої транснаціональної компанії з ринку країни-агресора чи звинувачення у колабораційній діяльності можуть не обов’язково призвести до юридичних наслідків, проте завжди завдають проблем із репутацією компанії.

Досить популярною стала практика правоохоронців щодо пошуку в структурі власності компанії осіб із російським, навіть колишнім, громадянством. Наявність акціонера — колишнього громадянина росії не порушує законодавство, проте почати тиск на бізнес під соусом «співробітництва з рф» не заважає. Наприклад, сплата дивідендів акціонеру-росіянину може вважатися «сплатою податків країні-агресору». Міжнародному бізнесу, який більше думає про бізнес, а не громадянство його акціонерів чи керівництва, такий підхід може здатися несподіваним.

Окрім війни, на інвестиційний клімат впливають і корупційні ризики, і тіньова економіка, і певні проблеми із судовою системою, а також валютні обмеження. За даними дослідження Європейської Бізнес Асоціації, станом на кінець 2024 року 70% опитаних компаній, які вже мають бізнес в Україні, планували інвестувати в нашу країну у 2025 році, попри війну. При цьому майже половина СЕО очікували погіршення інвестиційного клімату протягом найближчого пів року. Тобто йдеться про інвестиції на перспективу.

Якщо законопроєкти щодо захисту платників податків та інвестиційного арбітражу будуть прийняті найближчим часом, а податкова політика стане прогнозованою, як про це говорив Конституційний Суд, то можливо, такі інвестиції дадуть очікуваний результат.