Печальний жарт, що “обшук – ознака успіху!” має зникнути – Андрій Шабельніков
«Там, де з’являються прибутки — з’являється інтерес. І, на жаль, не завжди законний» — Андрій Шабельніков.
Аграрний сектор — ключовий драйвер української економіки в умовах воєнного стану. Проте саме він сьогодні стикається з найбільшими юридичними й фактичними загрозами. Через складну нормативну базу, доступ до реєстрів і зловживання повноваженнями, агросфера перетворюється на поле рейдерських атак. Саме про це йшлося у виступі Андрія Шабельнікова в ефірі InterVizor.
Як працюють рейдерські схеми в агросекторі
Однією з поширених схем, про яку йдеться, є маніпуляція із земельними ділянками, що перебувають у спадкових правовідносинах. Договори оренди укладаються новими власниками без відома діючого орендаря, який вже здійснює господарську діяльність на землі. У період збору врожаю з’являються сторонні комбайни, охорона, які фізично захоплюють урожай. Юридично — все оформлено належним чином, хоча фактично фермер несе прямих збитків.
Ключовою фігурою в таких схемах є державний реєстратор. Саме він вносить зміни до Державного реєстру речових прав, які й відкривають шлях до рейдерського захоплення.
Законні механізми захисту: позитивні зрушення
На тлі гострої проблеми з незаконними захопленнями держава запровадила новий інструмент — позасудове анулювання реєстраційних дій через антирейдерську комісію при Міністерстві юстиції. Подання скарги до цієї комісії дозволяє у стислі терміни відновити права законного власника або орендаря без необхідності тривалого судового розгляду.
«Це приклад того, як держава може дати ефективний інструмент бізнесу без роками тривалих судів. І саме цим інструментом уже користуються», — зазначає Шабельніков.
Військові ризики як новий чинник загроз
Додатковим деструктивним фактором виступає війна. Окрім ризиків рейдерства, агровиробники стикаються з фізичними загрозами — мінуванням полів, мобілізацією ключових працівників, зростанням податкового тиску. Вартість розмінування одного гектара землі коливається від 3 до 30 тисяч доларів, тоді як вартість самої землі в окремих регіонах — менш як тисяча доларів.
Попри існування державних програм розмінування, вони мають обмежений доступ, а більшість фермерів змушені діяти на власний страх і ризик.
Чи привабливий український агросектор для інвесторів?
З одного боку, агросектор України має очевидний потенціал. Попит на продовольчу продукцію зростає на глобальному ринку. З іншого боку, інвестор зіштовхується з відсутністю сталих правил гри. Законодавство змінюється занадто часто, правозастосовна практика — непередбачувана, а корупційна рента подекуди залишається невід’ємною частиною операційної діяльності.
«Не потрібна “інвестиційна няня” — потрібні сталі та рівні правила для всіх: як для дрібного власника 3 гектарів, так і для інвестора з тисячами гектарів», — наголосив Андрій Шабельніков.
Внутрішній інвестор: основа економічної стійкості
Попри ризики, внутрішній інвестор продовжує інвестувати в агросектор. Низький поріг входу (від 1000 доларів за гектар), можливість передати землю в оренду із доходністю 10–15% річних, а також гнучкі підходи до господарювання роблять аграрну землю привабливим активом. Навіть невеликі інвестиції в 5–20 гектарів мають економічний сенс.
Крім того, зростає роль суміжних галузей: логістики, охорони, агросервісу, розробки ІТ-рішень для сільського господарства.
Висновок
Рейдерство в агросекторі — реальна загроза, але не без виходу. В умовах війни аграрна галузь не лише зберігає свою економічну силу, а й залишається одним із головних каналів валютного наповнення державного бюджету. Юридична підтримка, правильне структурування активів, участь у програмі захисту прав, а також прозоре адміністрування бізнесу — ключ до збереження та примноження інвестицій.