Захист бізнесу, Інвестиції, Правовий коментар

Автор: Андрій Шабельніков, керуючий партнер Evrika Law

Джерело: Фокус

Євросоюз нещодавно залишив Росію в чорному списку офшорів, що українські експерти вважають дуже важливим кроком. Водночас FATF продовжила призупинення членства РФ без запровадження подальших обмежувальних заходів. Що це означає та які обмеження потрібні для реального впливу на країну-агресора, що закуповує зброю в КНДР та Ірані?

Росія перебуває в чорному списку країн, які не співпрацюють у сфері оподаткування. Про це йдеться на сайті Європейської комісії. Офшорний список Євросоюзу — це перелік, що визначає країни, які можуть неякісно ставитися до сертифікації клієнтів і переказів коштів. Офшорні рахунки можуть використовувати проблемні клієнти. Такий перелік — це так званий верхній шар перевірки, який дає сигнал до подальшого з’ясування банками контрагентів.

Тож такий перелік — це інструмент ЄС у боротьбі з ухиленням від сплати податків і відмиванням коштів. До нього зараховують країни, які стимулюють податкові зловживання, розмивають податкову базу членів ЄС. Формування списку таких юрисдикцій дозволяє країнам ЄС тиснути на них для проведення реформ.

Історія “чорного офшорного списку”: що це та навіщо потрібно Європі

Перелік, що визначає юрисдикції, які не відповідають міжнародним стандартам податкової прозорості й справедливого оподаткування, був створений ще у 2016 році. Потрапляння до такого переліку списку має серйозні наслідки для юрисдикцій, які в ньому перебувають.

“Список юрисдикцій, внесених до чорного списку ЄС, готує Комісія ЄС на основі рекомендацій Глобального форуму ОЕСР із прозорості й обміну податковою інформацією. Фактично сюди належать країни, які не співпрацюють у питаннях справедливого оподаткування. Список динамічний і оновлюється щороку. Юрисдикція, внесена до чорного списку ЄС, може бути виключена з нього, якщо вона впровадить необхідні зміни у своє податкове законодавство та практику. Для цього країна повинна надати докази того, що вона відповідає міжнародним стандартам податкової прозорості й справедливого оподаткування. Тобто після того, як країна досягла податкової справедливості й прозорості у своєму національному законодавстві, усунула всі виявлені недоліки, її виключають із офшорного списку ЄС”, — пояснив Фокусу адвокат, керуючий партнер Evrika Law, голова Комітету НААУ з питань інвестиційної діяльності й приватизації Андрій Шабельніков.

За словами фахівця, юрисдикція може бути включена до чорного списку ЄС, якщо вона відповідає одному або декільком із таких критеріїв:

• не має ефективного обміну інформацією про податкові питання з ЄС;
• не впроваджує мінімальні стандарти ОЕСР щодо протидії розмиванню бази оподаткування та виведенню прибутку з-під оподаткування (BEPS);
• дозволяє використовувати свої податкові правила для уникнення оподаткування компаніями або фізичними особами, які є резидентами ЄС;
• не дотримується правил прозорості фінансової звітності й бенефіціарного володіння.

На сьогодні разом із РФ у чорному списку ЄС перебувають:

• Американське Самоа;
• Ангілья;
• Багамські острови;
• Британські Віргінські острови;
• Коста-Ріка;
• Фіджі;
• Гуам;
• Маршаллові острови;
• Палау;
• Панама;
• Самоа;
• Тринідад і Тобаго;
• Острови Теркс і Кайкос, Віргінські острови США та Вануату.

Чорні списки для Росії: чи є вплив на війну в Україні

Андрій Шабельніков погоджується з думкою, що перебування РФ у чорному офшорному списку — позитивна новина для України.

“Це можна пояснити так. Традиційно основною метою використання компаній, що повʼязані з офшорами, є приховування реального власника фірми й ухилення від сплати податків. А тому після потрапляння цієї юрисдикції (РФ) до чорного списку ЄС дотичність до неї щонайменше ускладнить співпрацю з європейськими банками, які зазвичай застосовують жорсткий контроль до операцій із такими компаніями. Практичний наслідок — можливі складнощі з виплатою дивідендів європейських компаній, що належать українцям, які повʼязані з будь-якою діяльністю на території РФ“, — додав експерт.

Це не означає, що все заблокують відразу або перестануть виплачувати прибуток, але операції перевірятимуться під лупою, підприємцям відмовлятимуть у фінансуванні, а податки змусять платити в межах чинного законодавства ЄС. Також масово застосовуватимуться різні обмежувальні заходи щодо співпраці з компаніями, які були внесені до чорного списку ЄС, наприклад, можуть бути введені додаткові податки на виплату дивідендів або примушування до розголошення податкової звітності компанії тощо.