Кінець єдиного податку. Коли в Україні можуть скасувати спрощену систему для ФОПів
Автор: Андрій Шабельніков, керуючий партнер Evrika Law
Джерело: Фокус
Реформа податкового законодавства – на часі, вирішили у Міністерстві фінансів та сформували своє бачення майбутнього для ФОПів в Україні. Йдеться про суттєві зміни спрощеної системи та посилення контролю над роботою підприємців. Фокуспроаналізував, як і що будуть змінювати та чи залишиться бодай щось від нинішньої спрощенки.
Ще наприкінці 2023 року Кабмін затвердив документ “Національна стратегія доходів до 2030 року”. У ньому йдеться про плани уряду реформувати податкову і митну систему таким чином, щоб забезпечити стабільні надходження до державного бюджету. Окрім того, на створенні плану наполягали ревізори МВФ, які також хочуть бути впевнені, що у України буде достатньо коштів, аби розрахуватися за зовнішніми кредитами. “Нацстратегія віддзеркалює наміри України щодо інтеграції у світову економіку у якості надійної податкової юрисдикції, інтеграцію українських підприємств у міжнародні ланцюги постачання товарів. Також Нацстратегія є одним зі структурних маяків передбачених програмою Механізму розширеного фінансування (EFF) МВФ, виконання якого забезпечує Україну підтримкою міжнародних партнерів, дає чітку картину для всіх зацікавлених осіб щодо потреб України у вдосконаленні податкового та митного законодавства, процесів адміністрування”, — йдеться у повідомленні Міністерства фінансів. “Основна мета стратегії – презентація значного ефекту зростання податкових і митних надходжень”, — каже податкова консультантка Олександра Томашевська. Фокус опитав експертів щодо майбутніх змін податкового законодавства та долі спрощеної системи оподаткування.
Змінити спрощену систему: чому в уряді впевнені, що залишити нинішню систему для ФОПів неможливо
У Нацстратегії фахівці Мінфіну зазначили, що режим спрощеної системи ставить під загрозу податкові надходження і впливає на прийняття бізнес-рішень, а необов’язковість системи означає, що саме платники податків з найбільшими прибутками мають найбільший стимул обирати цю систему, що де-факто призводить до зменшення їхніх податкових зобов’язань.
Реформування спрощенки пояснюють численними зловживаннями, зокрема торгівлею контрафактом, яку ніяк не може зупинити податкова
“Можливості заниження податкових зобов’язань у поєднанні із практичною відсутністю обліку руху товарів, високим рівнем готівкових розрахунків при незастосуванні РРО та необов’язковістю документального підтвердження їх походження товарів, що реалізуються через спрощену систему, є сильними стимулами для різних типів платників податків приховувати обсяги оборотів або певні види діяльності під контурами цієї системи з метою реалізації нелегально ввезених або вироблених товарів, а також реальні обсяги готівкових розрахунків з кінцевими споживачами таких товарів”, — йдеться у документі. Фактично, в уряді вирішили змінити існуючу спрощену систему, адже побачили у ній певну загрозу для надходжень податків.
Що саме лякає представників Мінфіну в існуючій спрощеній системі:
- використання одразу декількох суб’єктів господарювання (юридичних осіб / ФОПів), що дозволяє бенефіціарам не перевищувати встановлені ліміти перебування на спрощеній системі, сплачувати мінімальні податки, не реєструватися платниками ПДВ та, як наслідок, отримувати неконкурентні переваги;
- невідображення надходжень (доходів) у разі оплати готівкою, що зменшує податкові надходження;
- підміна трудових відносин цивільно-правовими, що дозволяє істотно “економити” на зарплатних податках.
Проте опитані Фокусом експерти схиляються до думки, що масштаб зловживань, про які наголошують фахівці уряду в Нацстратегії, явно перебільшений.
На думку Андрія Шабельнікова, керівного партнера АО EVRIKA, спрощенка зручна для малого бізнесу та користується популярністю. Але через відсутність належного контролю велика кількість підприємств систематично приховує свої обороти, і, як наслідок, це спотворює конкуренцію.
“Від цього страждають добросовісні ФОПи та, власне, бюджет недоотримує відповідного фінансування. Тож, існування спрощеної системи у сучасному вигляді дійсно створює безліч нелегальних схем. Але її повна ліквідація, на нашу думку, є шкідливою, насамперед, для малих підприємців“, — зазначив Шабельніков.
Реформа моделі для ФОПів: як уряд хоче змінити спрощену систему та єдиний податок
Повна ліквідація спрощеної системи Нацстратегією не передбачена, проте йдеться про серйозне реформування. Зокрема, передбачається, що оновлена спрощена система значно зменшить розмір та сферу її застосування.
“Цього буде досягнуто завдяки комплексу законодавчих змін, які будуть поетапно впроваджуватися в періоді з 2025 до 2027 року. Однак, такі зміни до законодавства будуть запроваджені не раніше року наступного за тим, в якому будуть вважатися виконаними заходи, визначені підрозділом 4.2.3(b) “Безпека використання даних та доступ до інформації про обсяг та обіг коштів платників податків на їх рахунках у банках”, — повідомляють автори Нацстратегії.
Планують запровадити перехідний період три роки, коли для юридичних осіб третьої групи ставки єдиного податку будуть поступово збільшуватися 18%
Також йдеться про план скасувати взагалі реєстрацію ФОП, натомість статус фізичної особи – підприємця буде набуватись фізичною особою автоматично за заявочним принципом шляхом відкриття в банківській установі рахунку із статусом “для ведення підприємницької діяльності”. Із закриттям такого рахунку його власник автоматично буде втрачати статус підприємця та право оподатковувати певну частину своїх доходів від ведення бізнесу за правилами та ставками передбаченими для підприємницької діяльності.
Також в уряді планують запровадити перехідний період три роки, коли для юридичних осіб третьої групи ставки єдиного податку будуть поступово збільшуватися до значення, яке буде еквівалентним розміру звичайної ставки податку ПнП (18% від обсягу прибутку до оподаткування), передбаченої Податковим кодексом України. Після закінчення перехідного періоду для юридичних осіб буде встановлено заборону для перебування на спрощеній системі оподаткування.
Серед нововведень — поріг реєстрації платником ПДВ буде ефективно застосовуватися до всіх платників спрощеної системи
В межах реформи другу та третю групи ФОПів будуть об’єднані в одну групу (об’єднана друга група), і всі платники податку, які перебуватимуть на цій об’єднаній системі, сплачуватимуть податок від обсягу отриманого доходу на основі диференційованої шкали ставок. Ця шкала буде передбачати мінімальну ставку в розмірі 3% для торговельної діяльності та міститиме градацію ставок до 17% для низки послуг.
Також, відповідно до Нацстратегії, планують скоротити перелік видів діяльності, які зможуть перебувати на першій групі спрощенки – кажуть, є потреба скоротити їх за рахунок високомаржинальних видів бізнесів, проте яких саме, не вказується. РРО буде обов’язковим для платників об’єднаної другої групи. А ще серед нововведень — поріг реєстрації платником ПДВ буде ефективно застосовуватися до всіх платників ССО, що забезпечить реєстрацію всіх платників першої групи та об’єднаної другої групи ССО в системі оподаткування ПДВ у разі досягнення такого порогу.
Також Нацстратегією передбачено, що будуть скасовані виключення стосовно можливості ведення господарської діяльності без обов’язку здійснювати облік та документально підтверджувати походження товарів, що знаходяться в реалізації. Тобто, фактично, ФОПи матимуть зобов’язання щодо первинних документів, що значно ускладнить їх роботу та потребуватиме додаткового часу та, можливо, навіть залучення додаткових кадрів для обліку товарів та контролю над усією документацією.
Вбивство спрощенки: як експерти оцінили ініціативи уряду реформувати систему для ФОПів
Запропоноване у Нацстратегії скасування реєстрації ФОП створить додаткові непорозуміння, кажуть опитані Фокусом експерти. “Наразі фізична особа-підприємець стає на облік в податковій за місцем своєї реєстрації та здійснює відповідні розрахунки з бюджетом, подає звітності. Обсяги надходжень, відповідно, фіксуються на її рахунку. Але є і готівкові розрахунки, від яких повністю відмовитися неможливо. Тож, як буде здійснюватися синхронізація щодо податкової заборгованості, звітності та контролю між банківською установою і податковою наразі не зрозуміло“, — каже Андрій Шабельніков.

