Огляд ЗМІ, Правовий коментар

Автор: Андрій Шабельніков, керуючий партнер Evrika Law

Джерело: Антикор

Як зазначив у коментарі керуючий партнер АО “EvrikaLaw” Андрій Шабельніков, мета всіх перевірок ТЦК — це встановлення кількості осіб, які свідомо ухиляються від мобілізації для того, щоб якомога більше чоловіків призвати до лав ЗСУ.

“Генеральний штаб ЗСУ доводить до відома обласних та районних ТЦК кількість осіб, яку потрібно мобілізувати з відповідного регіону та області, і таким чином ТЦК виконують ці вказівки та плани. Зрозуміло, що не завжди це відбувається законним способом, але на сьогоднішній день наша держава до сих пір немає іншого механізму, як мобілізувати нову кількість чоловіків для захисту від окупанта”, — пояснив адвокат.

Адвокат Андрій Шабельніков додає, що для того, аби захистити бізнес від дій ТЦК, потрібно розумітися на питаннях проведення бронювання працівників підприємства.

В законі “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” під бронювання можуть підпадати працівники:

• органів державної влади та місцевого самоврядування, якщо це необхідно для стабільної роботи цих структур;
• компаній та організацій, що виконують мобілізаційні замовлення;
• підприємств, що виробляють товари, надають послуги або виконують роботу для потреб ЗСУ та інших військових формувань;
• підприємств, установ та організацій, що є критично важливими для економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Правило “можна забронювати не більше ніж 50% від військовозобов’язаних працівників” не поширюється на підприємства військово-оборонного комплексу

“Зазвичай закон дозволяє забронювати не більше, ніж 50% від військовозобов’язаних, що працюють у конкретній структурі. Із 16 січня 2024 року Кабінет Міністрів вніс зміни до Постанови №76 від 27 січня 2023 року, якою регулюються питання бронювання військовозобов’язаних під час дії воєнного стану, щодо бронювання працівників підприємств оборонно-промислового комплексу. З цього моменту підприємства оборонно-промислового комплексу отримають можливість бронювати своїх військовозобов’язаних працівників без будь-яких обмежень за кількістю та незалежно від рівня дефіцитності їхньої військової спеціальності”, — зазначає Шабельников.

Отже, правило “можна забронювати не більше ніж 50% від військовозобов’язаних працівників” не поширюється на підприємства військово-оборонного комплексу.

Поза цією квотою бронювання від армії отримують:

держслужбовці категорій “А” та “Б”;

керівники міністерств та їхні заступники, очільники держорганів та органів держуправління, чия юрисдикція поширюється на всю

територію України, їхні заступники, керівники самостійних структурних підрозділів таких органів та їхні заступники;

працівники патронатних служб;

керівники підприємств, що виконують мобілізаційні завдання, забезпечують ЗСУ товарами (послугами, роботами), мають стратегічне значення для держави, а також їхні заступники.

Якщо існує обґрунтована необхідність, компанія може спробувати забронювати понад 50% військовозобов’язаних. Проте цю потребу необхідно ретельно аргументувати.

“Важливо розуміти: якщо працівник не є керівником або його заступником, то на бронювання впливає його військово-облікова спеціальність. Якщо вона вважається дефіцитною, забронювати таку людину не вийде”, — додає адвокат.