Правовий коментар

Автор: Андрій Шабельніков, керуючий партнер Evrika Law

Майже 10 років минуло відтоді, як ми навчилися жити під час систематичного людського терору та постійного психологічного тиску. Повномасштабне вторгнення змінило долі мільйонів українців та змусило взяти до рук зброю тих, хто раніше не мав жодного відношення до військової справи. Та нелегкі часи потребують непростих рішень. Підходи до мобілізації мають змінюватися, враховуючи сучасні реалії. Військовослужбовці, що захищають нашу країну від російських загарбників, мають отримати можливість заслуженого відпочинку, натомість на їх місце повинні прийти нові бійці, що продовжать благородну справу нашого захисту.

Попередній проєкт закону викликав шквал критики й невдоволення громадськості. Та й не дивно, бо положення, що в ньому містилися не відповідали вимогам та практикам європейських держав, а в деяких нормах навіть порушували права людини.

Та оскільки питання змін до мобілізаційних підходів постало дуже гостро, 30.01.2024 року урядом запропоновано новий проєкт закону про мобілізацію та військовий облік, який удосконалює попередній та містить ряд цікавих нововведень, які торкнуться чи не кожного українця.

Тож у разі прийняття законопроєкту в поданій редакції громадяни України будуть зобов’язані:

1. Реєструвати електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста. Окрім того, протягом 60 днів з дати початку проведення мобілізації уточнити свої дані через ЦНАП або електронний кабінет, або через ТЦК та СП за місцем свого знаходження.
2. У разі отримання повістки (доведення розпорядження) про виклик до ТЦК та СП з’явитися у зазначене в ній (ньому) місце та строк. При цьому повістка має містити відомості про прізвище, ім’я, по батькові та дату народження призовника, найменування ТЦК та СП, місце, дату та час явки, підпис особи що видала повістку чи сформувала розпорядження, реєстраційний номер повістки (розпорядження), роз’яснення щодо наслідків неявки та обов’язок повідомити про відповідні причини останньої. Такий обов’язок виникає протягом трьох діб від визначених у повістці дати та часу.  Поважними причинами неявки можуть бути: перешкода стихійного характеру, хвороба призовника, дії країни агресора та інші обставини, що унеможливили прибуття,  смерть його близького родича, або близького родича дружини. До того ж причини мають бути підтверджені документально. Повістку можуть надіслати в електронному вигляді. У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки через електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного та резервіста пізніше 17 години, така повістка вважається врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення.
3. Мати при собі військово-обліковий документ та пред’являти його на вимогу уповноваженого працівника ТЦК та СП або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України. Під час такої перевірки працівники можуть здійснювати фото та відео фіксацію процесу, а також використовувати спеціальне обладнання для доступу до Єдиного реєстру призовників, військовозобов’язаних, резервістів.
4. Під час перетину державного кордону України додатково пред’являти військово-обліковий документ, з відміткою про взяття чи виключення з військового обліку.

Оновлений законопроєкт також передбачає заходи впливу на так званих «ухилянтів».

Місцеві суди уповноважать розглядати справи за зверненням територіального центру комплектування та соціальної підтримки протягом 15 днів, скарга на відмову у відкритті справи буде прийматися протягом 10 днів. Неявка сторін не перешкоджатиме розгляду таких справ у письмовому провадженні.

Відтак, на осіб, що ухиляються від виконання закону на строк до виконання зобов’язань за вимогами ТЦК та СП, можуть накласти:

1. Тимчасове обмеженняу праві виїзду за межі України;
2. Тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами;
3. Арешт коштів та інших цінностей призовника, що знаходяться на рахунках та на зберіганні в банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, або на електронні гроші, що зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, або накладають арешт на кошти та інші цінності такого громадянина.

Оскаржити такі рішення можна буде в апеляції протягом 15 днів після прийняття рішення, а якщо особа не була присутньою при розгляді, то протягом 15 днів з моменту ознайомлення з повним текстом рішення.

При цьому подання апеляції не перешкоджатиме виконанню рішення суду 1 інстанції.

Законопроєкт також конкретизує норми відпусток.

Так, він надає право додаткової відпустки для військовослужбовців, що звільнені з полону і мають бажання продовжувати військову службу. Така відпустка буде надаватися без поділу на частини та триватиме 90 календарних днів. При цьому грошове забезпечення військовослужбовців буде зберігатися.

Військовослужбовці, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більше як до досягнення нею шестирічного віку, залишаються на військовій службі.

Військовослужбовцям військової служби за контрактом під час перебування у такій відпустці продовжується строк контракту про проходження військової служби до закінчення зазначених відпусток (якщо немає клопотання про звільнення), а також на строк, необхідний для визначення придатності до проходження військової служби за станом здоров’я та прийняття рішення щодо укладення нового контракту. При цьому час перебування у зазначених відпустках зараховується до строку вислуги у військовому званні.

Щорічна основна відпустка надається протягом календарного року частинами не менше 15 календарних днів за умови одночасної відсутності не більше 30 відсотків загальної чисельності військовослужбовців певної категорії відповідного підрозділу.

Військовозобов’язані, які на час воєнного стану вже відслужили 36 місяців отримають можливість звільнитися зі служби.

Водночас мобілізована особа перед відправкою на фронт має пройти базову військовий вишкіл. У віці від 18 до 24 років особи самостійно обиратимуть час попередньої підготовки, що триває у мирний час до 5 місяців, під час воєнного стану до 3 місяців. Окрім того, під час попередньої підготовки за ними буде  зберігатися робоче місце.

За законопроєктом також знижується і призовний вік з 27 до 25 років.

Українці віком від 18 до 60 років, що перебувають за кордоном та є призовниками, військовозобов’язаними або резервістами, зможуть скористатися послугами в дипломатичних установах тільки за наявності військово-облікових документів.

Винятки складатимуть оформлення посвідчення на повернення в Україну, оформлення спадщини чи документів на дітей, якщо один з батьків іноземець.

 Мінімальну суму грошового забезпечення законопроєкт визначає мінімумом у 20 тисяч гривень без урахування додаткової винагороди. А розмір додаткової винагороди на період воєнного стану передбачається від 30 до 100 тисяч гривень.

Щодо мобілізації жінок суттєвих змін законопроєкт не встановлює.