Що передбачають зміни до закону “Про електронні комунікації”

Автор: Ольга Брус, партнер Evrika Law
Джерело: Телеграф

Як пояснює партнерка Evrika Law Ольга Брус, ухвалені зміни — це не чергова декларація, а реальне посилення позицій споживача.

Провайдери більше не зможуть писати безліміт?

З нового року українці отримали інструмент впливу на своїх інтернет-провайдерів. Зміни до закону “Про електронні комунікації” зобов’язали операторів вказувати в договорах реальні параметри швидкості, а не просто “безліміт” у рекламних оголошеннях. Але чи працюють ці норми на практиці та чи не спровокують вони новий стрибок цін на тарифи?

Що змінилося?

Відповідно до статті 105 закону, договір з провайдером тепер зобов’язаний містити чіткі характеристики послуги: конкретні показники швидкості передачі даних, технічні параметри, а головне — порядок компенсації, якщо ці обіцянки не виконуються.

  • Право на правду (ст. 104): Споживач має право отримувати повну та зрозумілу інформацію про послугу.
  • Зброя абонента (ст. 106): Якщо провайдер системно недодає швидкості, ви маєте право вимагати зменшення плати пропорційно до якості або навіть розірвати договір без штрафів.

Як українці зможуть контролювати якість зв’язку за допомогою смартфона

Оновлений закон дає українцям право контролювати якість зв’язку, але не встановлює, як саме це відбуватиметься технічно. Тож припускаємо, що ключову роль тут відіграватиме спеціальний сервіс QoS Tool – інтегрований інструмент вимірювання якості, який НКЕК розробила спільно з міжнародною компанією Ookla, відомою своїм Speedtest.

Що саме можна перевірити?

Окрім звичної швидкості завантаження, закон зобов’язує контролювати глибші технічні параметри:

  • Час затримки (ping) – він впливає на те, як швидко ви побачите реакцію в онлайн-іграх.
  • Джиттер (варіація затримки) – відповідає за стабільність відеодзвінків у Zoom або Skype.
  • Втрата пакетів – критичний показник для хмарних сервісів та VoIP-телефонії.

Саме ці характеристики визначають, чи будете ви комфортно працювати, дивитися відео чи грати без “вильотів” і “пікселів” на екрані.

Чому це важливо?

Системний контроль за параметрами якості (QoS) створює умови, за яких оператори змушені частіше модернізувати обладнання та розширювати покриття. Інакше вони просто не зможуть відповідати заявленим у договорі характеристикам.

Найвідчутніший інструмент захисту — це стаття 112 оновленого закону. Вона надає користувачу право достроково та без жодних штрафів розірвати договір, якщо оператор систематично порушує встановлені рівні якості. Тобто, якщо ваш Speedtest регулярно фіксує швидкість удвічі нижчу за обіцяну — це вже підстава для розриву відносин без фінансових втрат для вас.

Але хто підтвердить, що ваш замір коректний, а проблема саме в операторі, а не в вашому старому роутері? Тут на сцену виходить регулятор — НКЕК. Відповідно до статей 18-19, саме він встановлює єдині правила вимірювання якості та проводить державний нагляд.

Регулятор уже активно працює: затверджує плани перевірок, бореться з нелегальними сайтами та навіть ініціював реформу ДП “Український державний центр радіочастот”. Однак чи дійдуть його прилади до кожного багатоквартирного будинку, де провайдер недодає мегабіти, — велике питання.

Що це означає для користувачів?

“Закон створив чіткі договірні та регуляторні механізми. Тепер слова “швидкість інтернету” мають юридичне значення. У разі порушень споживач може не просто скаржитися, а вимагати перерахунку або розривати договір без втрат. Тож стежте за своїми договорами, перевіряйте швидкість і не бійтеся відстоювати свої права. Інструменти для цього тепер є”, — підсумовує Ольга Брус.

Ціни у фокусі: чи доведеться платити більше за швидкість?

Попри додаткові виклики для великих гравців, що пов’язані із суттєвими вкладеннями в інфраструктуру для покращення зв’язку, катастрофічного стрибка цін до європейського рівня не буде. Головний стримуючий фактор — висока конкуренція на ринку, а особливо у великих містах. Проте це може стати серйозною загрозою для дрібних операторів: якщо вони не зможуть забезпечити належну якість, клієнти просто підуть до тих, хто відповідає стандартам. Держава ж обіцяє через механізм універсальної послуги гарантувати доступ до інтернету навіть у найвіддаленіших регіонах, тож без зв’язку ніхто не залишиться.

Важливо розуміти, що закон безпосередньо не встановлює зобов’язань щодо швидкості у 100 Мбіт/с, як дехто поспішив повідомити. Так само у документі не йдеться про вимогу забезпечувати роботу мереж в автономному режимі протягом 100 годин при відключеннях світла. Обидва ці пункти справді могли б суттєво вплинути на ціну, але наразі вони залишаються радше рекомендаціями, ніж обов’язковими нормативами.