Юридична дипломатія та нові виклики для українського експорту
В умовах повномасштабної війни та економічної турбулентності український експорт переживає трансформацію, а разом із ним — і правові засади, які його супроводжують. Саме про ці зміни, нові можливості та виклики говорили в ефірі Українського радіо. Гостем студії став Андрій Шабельніков — голова Комітету з питань інвестиційної діяльності та приватизації Національної асоціації адвокатів України (НААУ), юрист, фахівець у сфері інвестиційного права.
Розширення експортних горизонтів — через право, логістику та дипломатію
Відкриття ринку Султанату Оману стало, за словами пана Шабельнікова, «черговою великою віхою у переосмисленні ролі України на мапі міжнародної торгівлі». Йдеться не лише про аграрний експорт як такий, а про формування нової експортної моделі, у центрі якої — юридично захищений бізнес, належна контрактна практика, грамотна митна політика та дипломатична присутність держави.
«Олена Широкова — це приклад справжнього професіоналізму. Вона — дипломантка нового покоління, яка просуває український бренд у світі не гірше за багатомільйонні кампанії. Це не просто представник держави, це бренд-амбасадор, яким варто пишатися», — наголосив Андрій Шабельніков.
Юрист зазначив, що за умов відкриття нових ринків особливої актуальності набувають юридичні гарантії захисту інвестицій, чітке розмежування відповідальності між експортерами, перевізниками, логістичними операторами, а також питання правової відповідності вимогам країн-імпортерів.
Проблематика регулювання: від агро до ІТ
Український бізнес має чимало галузей, здатних конкурувати на зовнішніх ринках: агро, харчова промисловість, технології, інжиніринг. Але всі вони стикаються з подібними юридичними бар’єрами:
- відсутність уніфікованої державної експортної політики;
- ризики подвійного оподаткування без дієвих інструментів його уникнення;
- митно-тарифні обмеження, зокрема в ЄС і країнах Близького Сходу;
- відсутність гарантованих інструментів для захисту інвесторів у разі форс-мажору (війна, блокада, санкції).
У цьому контексті, як підкреслив пан Шабельніков, юридична грамотність бізнесу, а також наявність підтримки від профільних юридичних і дипломатичних структур — критичні фактори успіху.
Польські протести як правова криза
Особливу увагу було приділено блокуванню кордону з Польщею, що Андрій Шабельніков прямо назвав «юридичною кризою, яка має політичне підґрунтя, але створює економічні втрати для українського бізнесу».
За його словами, відсутність оперативного міждержавного врегулювання ситуації порушує низку положень міжнародного права — зокрема, принцип свободи транзиту згідно з ГАТТ, а також Договору про асоціацію між Україною та ЄС.
«На жаль, Україна часто реагує на події, замість формувати стабільне правове середовище наперед. А блокування кордонів — це вже не просто інфраструктурне питання, це питання прав людини, свободи пересування товарів та зобов’язань партнерів у межах міжнародних договорів», — зазначив Андрій Шабельніков.
Бізнес як інструмент дипломатії
Загальний висновок, який пролунала з ефіру: сучасна економічна дипломатія має ґрунтуватися не лише на міжурядових переговорах, а й на постійному включенні бізнесу у процес формування міжнародного іміджу України.
Українські компанії, що виходять на ринки ОАЕ, Африки чи Азії, мають діяти в межах правових норм цих юрисдикцій, але й держава зобов’язана створити для них безпечні умови інвестування, транспарентне регулювання, чітку податкову політику та механізми захисту у випадку порушення їхніх прав.
Юридичні рекомендації для експортерів (від пана Шабельнікова):
- Оформлювати контракти з обов’язковим зазначенням форс-мажорних обставин і арбітражної юрисдикції.
- Перевіряти відповідність продукції стандартам країни-імпортера (у т.ч. сертифікація, халяль, санітарні норми).
- Стежити за змінами митного законодавства, зокрема митних ставок та процедур оформлення.
- У разі виходу на нові ринки — консультуватися з юристами міжнародного права або зовнішньоекономічної діяльності.