Андрій Шабельников про аграрний сектор України: інвестиції, ризики та перспективи після війни
Автор: Андрій Шабельніков, керуючий партнер Evrika Law
Керуючий партнер Evrika Law висловив думку щодо розвитку агросектору в ефірі радіо «Київ 98 ФМ»
Україна традиційно славиться потужним аграрним сектором, який є однією з основ національної економіки. Однак через повномасштабне вторгнення росії та блокаду Чорноморського коридору галузь зазнала серйозних втрат. Про те, як аграрії адаптуються до нових умов, які інвестиційні можливості існують сьогодні та які перспективи чекають український агросектор у майбутньому, у ефірі радіо «Київ 98 ФМ» розповів Андрій Шабельников, керуючий партнер ʼEvrika Law, голова комітету Національної асоціації адвокатів з питань інвестиційної діяльності та приватизації.
«Будь-яке зростання зараз – це вже плюс»
За даними Інституту аграрної економіки, у 2024 році обсяги виробництва сільгосппродукції в Україні можуть зрости на 3% порівняно з минулим роком. Однак цей показник значно нижчий за досягнутий у 2021 році – майже на 20%.
«Я думаю, що будь-яке зростання на даний час – це вже плюс. Стрибка колосального рівня без припинення військового стану навряд чи відбудеться. Тут комплексна історія – це не лише іноземні інвестиції, а й внутрішній інвестор. Не секрет, що в Україні вже активно розвиваються внутрішні інвестиції: люди інвестують через фонди, беруть кредити, залучають кошти, щоб працювати на землі», – зазначив Андрій Шабельников.
Важливим фактором є те, що близько 20% українських чорноземів досі окуповані або заміновані, що обмежує виробничі потужності.
«Наш аграрний сектор годував півсвіту – це правда»
Експерт наголосив, що український агросектор завжди був стратегічно важливим не лише для країни, а й для світу:
«Ми дійсно годували півсвіту – це правда. Ніхто цього не приховує. І хоча зараз є певні складнощі, аграрний сектор залишається надзвичайно прибутковим і перспективним».
Однак для досягнення більш високих показників необхідно підвищувати якість продукції та залучати інвестиції. Наприклад, зараз українське зерно продається в Європу за 300–400 євро за тонну, тоді як у Польщі ціна може сягати 1000–1600 євро.
«Хочеться, щоб наше збіжжя продавалося за європейською ціною. Але для цього потрібно покращувати якість, і тут якраз допоможуть інвестиції», – додав Шабельников.
Іноземні інвестиції в агросектор: хто вже вкладає в Україну?
Попри війну, інвестиційний інтерес до українського АПК зберігається. За словами експерта, лідерами за обсягами вкладень є Туреччина, Узбекистан і Польща.
«Хто б подумав, що Узбекистан буде лідером за інвестиціями в наш агросектор? Але це факт. Зараз, коли бажаючих інвестувати менше, є можливість увійти на ринок на вигідних умовах і отримати в майбутньому значний прибуток», – пояснив він.
Окрім того, європейські інвестори також проявляють активність. Наприклад, у Тернопільській області вже працюють невеликі, але успішні агрокомпанії, засновані іноземцями.
«Є француз, який колись приїхав у село, і спочатку на нього дивилися здивовано. А зараз у нього потужний бізнес, техніка, він заробляє і поступово відновлює село, в якому живе», – розповів Шабельников.
Чи загрожує Україні обмеження експорту в ЄС?
Після вступу в ЄС український агросектор може зіткнутися з додатковими регуляторними викликами, зокрема через квоти та стандарти якості.
«Ми – конкуренти для будь-якого ринку. І якщо брати довоєнні обсяги, то ми можемо повністю наситити будь-який європейський ринок. Але шлях до повної інтеграції буде довгим – можливо, десятирічним», – зауважив експерт.
Тому він радить не обмежуватися лише Європою, а активно освоювати інші ринки – Африку, Азію, Близький Схід, де попит на українську продукцію залишається високим.
Розмінування полів: чи допомагає держава аграріям?
Одна з ключових проблем для аграріїв – замінованість земель, особливо на звільнених територіях. Держава компенсує 100% вартості розмінування для тих, хто розпочав процес після 15 квітня 2024 року, та 80% – для тих, хто зробив це раніше.
«Ця програма – хороша ідея, адже бізнес завжди швидше впорається з такими завданнями. Але процес компенсації, як завжди, буде повільним. На жаль, державні потужності для розмінування обмежені – інколи на одну сотку витрачається цілий день», – пояснив Шабельников.
Як результат, багато аграріїв вимушені використовувати власні ресурси, включаючи стару техніку, щоб швидше повернути землю до обробітку.
Висновок: агросектор має потенціал, але потребує підтримки
Український аграрний сектор продовжує боротися з наслідками війни, але завдяки інвестиціям та підтримці держави зберігає перспективи для зростання.
«У нас найкращі аграрії, найродючіші землі та великий потенціал. Зараз ми отримуємо $22 млрд від агроекспорту, але можемо досягти набагато більшого. Головне – продовжувати розвиватись і не закриватися лише на європейських ринках», – підсумував Андрій Шабельников.