Огляд ЗМІ, Правовий коментар

Автор: Ольга Брус, партнерка Evrika Law
Джерело: УНІАН

Українські діти можуть отримати статус “дитина війни”: що він передбачає

Хто вважається дітьми війни в Україні, що передбачає цей статус та як отримати відповідний статус – пояснює партнерка Evrika Law Ольга Брус.

Що це за статус та хто вважається дітьми війни в Україні

Тисячі українських неповнолітніх дітей постраждали внаслідок повномасштабної російської агресії проти України. Вони можуть отримати спеціальний статус, який передбачає певні пільги.

Правознавиця пояснила, що на сьогодні в Україні існують два різні поняття, які часто плутають. Перше – це статус “дитини війни”, що стосується людей, яким на момент завершення Другої світової війни не виповнилося 18 років. Він регулюється окремим законом і сьогодні поширюється переважно на людей вже похилого віку.

Натомість для дітей, які постраждали через повномасштабну російсько-українську війну, передбачений інший офіційний статус – “дитина, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів”. Його надають неповнолітнім, які через війну зазнали фізичних або психологічних травм чи інших наслідків.

Хто може отримати статус дитина війни

Адвокатка розповіла, кому дають статус діти війни в сучасному розумінні. Його можуть отримати неповнолітні, які:

• отримали поранення, контузію або каліцтво внаслідок воєнних дій;
• зазнали фізичного чи сексуального насильства;
• були викрадені, незаконно вивезені за кордон, депортовані або примусово переміщені;
• незаконно залучалися до діяльності воєнізованих чи збройних формувань;
• перебували в полоні або незаконно утримувалися в місцях несвободи чи таборах;
• зазнали психологічного насильства – це найпоширеніша підстава, яка може стосуватися дітей, що пережили обстріли, окупацію, евакуацію, втрату дому чи тощо;
• втратили одного чи обох батьків або опікунів від отриманих через війну поранень (враховується також зникнення безвісти);
• залишилися без батьківського піклування через воєнні дії.

Які документи необхідно підготувати

Перелік документів залежить від обставин, через які дитина постраждала. До заяви додають копію свідоцтва про народження або паспорта дитини, документи заявника та підтвердження його повноважень.

Поранення, контузію чи каліцтво можна підтвердити медичними виписками, довідками та висновками фахівців. Для випадків фізичного або сексуального насильства, викрадення, незаконного утримання чи іншого воєнного злочину можуть знадобитися матеріали кримінального провадження, витяг із Єдиного реєстру досудових розслідувань або судове рішення.

Психологічні наслідки можуть підтверджуватися висновками психологів, документами про перебування на окупованій території, евакуацію, переміщення чи навчання в умовах бойових дій. Точний перелік варто заздалегідь уточнити у місцевій службі у справах дітей.

Коли можуть відмовити або скасувати статус

“Не можуть отримати статус тільки ті діти, у поданих документах яких були недостовірні дані – інших підстав тут не передбачено. Тобто, якщо надані підтверджувальні документи містили недостовірні дані чи експертизи”, – зауважила Ольга Брус.

Також, якщо вказані у документах обставини не підтверджено під час досудового розслідування або судового розгляду (якщо підстава була пов’язана із кримінальним злочином) чи виявлено неправдиві відомості – статус скасовується.

Що дає статус дитина війни у 2026 році

“Цей статус дає, наприклад, освітні пільги і безкоштовне харчування в закладах дошкільної, загальної освіти, середньої та професійно-технічної. Також є пріоритетне зарахування до закладів освіти, право на психологічну реабілітацію, допомога з оздоровленням, але це регулюється рішенням уже місцевих органів”, – зазначила Ольга Брус.

За словами адвоката, виплати дітям війни 2026 року на загальнодержавному рівні зараз відсутні. Хоча така допомога була передбачена раніше, згодом акцент зробили на пільгах та соціальній підтримці.

“Деякі міські чи селищні ради ухвалюють власні програми, які передбачають одноразові щорічні виплати таким неповнолітнім із місцевих бюджетів. Їхній розмір та умови залежать виключно від рішення конкретної громади. Також органи місцевого самоврядування або органи опіки можуть ухвалювати рішення про безкоштовне оздоровлення чи інші види підтримки”, – додала експертка.