Електронна платформа про професії — переваги і недоліки

Автор: Андрій Шабельніков, керуючий партнер Evrika Law

Джерело: Інформатор

В Україні з’явиться електронна платформа про професії

Доступ до інформації та реєстрових даних Реєстру буде відкритим та безоплатними.

В Україні затвердили створення Єдиного реєстру кваліфікацій — класифікатора професій. Це відкрита онлайн-платформа, що об’єднає інформацію про професії, стандарти та кваліфікаційні центри. Метою створення такого реєстру є згенерувати корисний інструмент для громадян, бізнесу та державних органів, який дозволить зробити доступ до даних про кваліфікації простішим і прозорішим. Про це Інформатору розповів керуючий партнер Evrika Law, голова Комітету НААУ із питань інвестиційної діяльності та приватизації Андрій Шабельніков.

Адвокат нагадав, що 2 травня набрав чинності Закон № 4353 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення національної системи кваліфікацій відповідно до актуальних потреб ринку праці», яким передбачено створення Єдиного реєстру кваліфікацій на підставі класифікатора професій, довідника кваліфікаційних характеристик професій та Реєстру кваліфікацій. Окрім цього, 29 жовтня 2025 року Кабінетом Міністрів України затверджено створення Єдиного реєстру кваліфікацій – Класифікатора професій (Постанова КМУ № 1387 «Деякі питання функціонування Єдиного реєстру кваліфікацій — Класифікатора професій»). Тобто було затверджено порядок створення та функціонування Єдиного реєстру кваліфікацій, який діятиме, як відкрита онлайн-платформа, що об’єднає інформацію про професії, стандарти та кваліфікаційні центри. Метою створення такого реєстру є створення корисного інструменту для громадян, бізнесу та державних органів, що дозволить зробити доступ до даних про кваліфікації простішим і прозорішим.

Наразі планується, що за допомогою даного реєстру:

  • Громадяни зможуть знайти адреси кваліфікаційних центрів, вимоги до професій та можливості професійного зростання.
  • Роботодавці — використовувати дані для підбору персоналу, формування посадових інструкцій, планування розвитку працівників

Також зазначається, що такий Реєстр міститиме інформацію про:

  • професії (види занять);
  • кваліфікаційні характеристики професій (видів занять) працівників та/або випуски довідників кваліфікаційних характеристик професій працівників;
  • кваліфікації; професійні стандарти; кваліфікаційні центри;
  • експертів з акредитації кваліфікаційних центрів; документи про професійні кваліфікації;
  • заявки на розроблення проєкту професійного стандарту та заявки на внесення змін до професійного стандарту.

Окрім цього, вказується, що доступ до інформації та реєстрових даних Реєстру буде відкритим та безоплатними.

Переваги діяльності такого реєстру

  • Прозорість та доступність інформації. Такий реєстр забезпечить відкритий, простий та безоплатний доступ до даних у сфері праці;
  • Уніфікація усіх потрібних даних. Такий реєстр уніфікує усю потрібну інформацію на одній платформі та усуне дублювання та неузгодженість інформації;
  • Підтримка ринку праці. Громадяни зможуть орієнтуватися у вимогах до професій і планувати кар’єрний розвиток, а роботодавці – підбирати кваліфіковані кадри та формувати посадові інструкції в межах однієї платформи;
  • Підвищення якості підготовки кадрів. Окрім вищенаведеного, реєстр допоможе навчальним закладам оновлювати освітні програми відповідно до актуальних стандартів та потреб на ринку праці;
  • Удосконалення цифровізації управління трудовими ресурсами. Єдиний онлайн інструмент полегшить обмін даними між різними інстанціями у державі.

 

Ймовірні недоліки

  • Ризики технічної реалізації й функціоналу. Запуск системи може супроводжуватись низкою затримок та технічних збоїв;
  • Проблеми актуальності даних. Необхідно встановити контроль над оновленням даних та інформації, що міститиме такий реєстр;
  • Потреба у фінансуванні та адмініструванні. Підтримка такого реєстру потребує постійних ресурсів та кваліфікованого персоналу;
  • Питання захисту персональних даних. Відкритість доступу такого Реєстру потребує надійних механізмів задля уникнення проблем з витоком таких даних.

“Створення та введення в дію такого реєстру заплановано у 2026 році”, — наголосив Андрій Шабельніков.