Здавалося б така ситуація не влаштовує і державу, адже вкотре було запущено перезапуск БЕБ. І от, 11 квітня 2024 року Верховна Рада України проголосувала в першому читанні за законопроєкт № 10439 про реформу БЕБ. Довгоочікуване рішення, адже попередній проєкт у лютому не був ухвалений. Втім, без краплі дьогтю не обійшлося – проголосували за нормативно-правовий акт, в якому не врахували зауваження бізнесу, але обіцяють доопрацювати до другого читання.
В першу чергу, бізнес-спільнота не задоволена відсутністю пропозицій щодо внесення змін в КПК України, які б мінімізували неправомірні дії правоохоронних органів, що мали місце останнім часом:
-
забезпечення можливості оскарження слідчому судді – будь-яких дій чи бездіяльності, в тому числі рішень слідчого, дізнавача, прокурора, прийняті за будь-якої процесуальної дії;
Залишається тільки сподіватися, що реформа БЕБ хоч трохи полегшить життя бізнесу, але проєкт, що вже було розглянуто, натякає, що розслаблятися не варто.
Страхування ризиків інвесторів
З початку року набрав чинності Закон про внесення змін до Закону України “Про фінансові механізми стимулювання експортної діяльності” щодо страхування інвестицій в Україні від воєнних ризиків. Він розширює повноваження Експортно-кредитного агентства (ЕКА), яке тепер може страхувати та перестраховувати від воєнних ризиків прямі інвестиції українських та іноземних компаній в Україну. А також інвестиційні кредити на створення підприємств та інфраструктури, необхідної для розвитку переробної промисловості та експорту українських товарів, робіт та послуг.
Звучить майже ідеально, адже якщо український інвестор хоче інвестувати в межах України або залучає інвестиційний кредит, він зможе звернутися безпосередньо до ЕКА й оформити відповідне страхування.
Страхування стосується покриття збитків унаслідок настання політичних та воєнних ризиків, які можуть вплинути на життєздатність інвестиції та призвести до великих фінансових втрат, а також тільки інвестицій на створення експортного потенціалу.
А щоб усунути прогалини, що обмежують можливість страхування українських інвестицій, Кабінет Міністрів України 9 квітня 2024 року затвердив перелік воєнних та політичних ризиків, а також Умови й порядок страхування (перестрахування) воєнних та політичних ризиків під час здійснення видів діяльності ЕКА.
До воєнних ризиків віднесли наступні страхові ризики, які поширені в міжнародній практиці, що можуть виникнути на території України:
-
воєнний конфлікт, включаючи війну або збройний конфлікт, збройна агресія, бойові дії, масові заворушення;
До політичних ризиків віднесли такі страхові ризики:
-
безпідставне (незаконне) відкликання ліцензії з боку регулятора ринку або примусове припинення (зупинення) діяльності суб’єкта господарювання державними органами, що встановлене рішенням суду, що набрало законної сили, крім випадків, коли таке припинення діяльності спричинене невиконанням суб’єктом господарювання вимог законодавства;
-
невиконання або відмова від виконання державою зобов’язань, визначених законодавством, стратегічними або програмними документами, затвердженими в установленому законодавством порядку, та/або інвестиційним договором за умови, що суб’єкт господарювання має право вимагати виконання таких зобов’язань;
Правда існує певна дискримінація інвесторів – чим ближче об?єкт страхування до областей з підвищеним рівнем воєнних ризиків, тим дорожче і менше шансів отримати страхування від ЕКА.
Зроблено в Україні, але не для України
Під кінець зими Уряд оголосив новітню економічну платформу “Зроблено в Україні”. Масштабна презентація, виступ Президента України, який обіцяв, що платформа стане майданчиком для постійного діалогу держави та підприємців. Навіть створили ресурс https://pulse.gov.ua/, який допоможе виміряти рівень задоволеності підприємств державними сервісами та послугами, оцінити вплив наявних перепон для бізнес-діяльності в Україні та сприяти розв’язанню нагальних питань і проблем відповідно до відгуків підприємців. Дана ініціатива координується членами Ради з питань підтримки підприємництва в умова воєнного стану, що створена за ініціативи Президента України та складається з представників бізнесу.
Держава пообіцяла створювати умови, що унеможливлюють тиск на бізнес, зменшення адміністративного навантаження, прозорість системи оподаткування і роботи митниці, підтримку українських виробників, сприяння залученню інвестицій та інше. Звучить красиво? А що маємо сьогодні – гарний сайт (https://madeinukraine.gov.ua/), де можна звантажити наліпку “Зроблено в Україні” для свого товару. Підтримка інвестора та виробника на вищому рівні.
Як великий оптиміст я дозволю собі знехтувати усім вищезазначеним і висловити надію, що реальний погляд на речі змусить нашу державу реально займатися підтримкою бізнесу, а не створенням нових показових виступів. А поки держава ще не “простягнула руку допомоги” інвестору варто оцінювати ризики та шукати найбільш ефективні шляхи подальшого росту, навіть під час війни.
