Захист бізнесу, Інвестиції, Огляд ЗМІ

Автор: Андрій Шабельніков, керуючий партнер Evrika Law

Джерело: Юридична Газета

«Інвестиційний 2026 рік формується на перетині воєнних ризиків, бюджетних вливань і обережного зростання ВВП. Бізнес змушений шукати баланс між безпекою та довгостроковою стратегією», — Андрій Шабельніков, керуючий партнер Evrika Law, голова Комітету НААУ із питань інвестиційної діяльності та приватизації.

Починаючи огляд інвестиційних трендів 2026 року, важливо розглянути макроекономічні показники, які впливають на увесь бізнес. Згідно з останніми прогнозами реальне зростання ВВП у 2026 році очікується на рівні близько 2,1%, а наступного (за певних умов) може бути на рівні 2,6%. Державний бюджет України на 2026 рік передбачає загальний обсяг публічних інвестицій у розмірі 111,5 млрд грн для реалізації державних програм, інфраструктурних і соціальних проєктів.

Показник Індексу інвестиційної привабливості України у 2025 році склав 2,7 з 5 балів. Тобто оцінка співмірна із рівнем другої половини 2021 року.

Раніше я вже звертав увагу на те, що інвестиційний клімат України протягом 2022–2024 років та 2025 року поступово покращувався навіть у складних умовах повномасштабної війни. Євроінтеграційні процеси, транспортний безвіз, дерегуляція та диджиталізація державних послуг також роблять український ринок привабливим для інвесторів, зокрема в технологічних секторах, IT-сегменті, нерухомості та відновленні інфраструктури.

У грошовому еквіваленті видно, що фактичні капіталовкладення прямого іноземного капіталу у 2025 році були меншими, ніж у попередні роки. Обсяг прямих іноземних інвестицій (ПІІ/FDI) у 2025 році в

Україну склав 1 822 млн доларів США — це сукупні надходження за всі квартали 2025 року, виміряні як довгострокові вкладення нерезидентів у реальні підприємства та проєкти на території України. При цьому сальдо ПІІ (перевага над зверненими потоками) становило близько +1 702 млн доларів США.

Очевидно, що триваючі воєнні ризики, обмеження валютного режиму та зменшення нових проєктів впливають на обсяг приватних інвестицій. Оцінити, яким є обсяг «відкладеного попиту», наразі непросто, адже на п’ятому році повномасштабної війни важко говорити про терміни, на які цей попит відкладений.

Заохочення для інвесторів

Для найсміливіших інвесторів можливе страхування прямих інвестицій та прибутків Американською корпорацією з фінансування міжнародного розвитку (DFC); українське Експортно-кредитне агентство (ЕКА) страхує від воєнних та політичних ризиків прямі інвестиції й дивіденди резидентів та нерезидентів. Для міжнародних інвесторів та кредиторів в Україні також можливе страхування воєнних і політичних ризиків від Міжнародного агентства з гарантування інвестицій Всесвітнього банку (MIGA).

З початку 2026 року у нас має запрацювати абсолютно новий механізм страхування майна від воєнних ризиків. Розпорядником у цьому питанні є ЕКА, а головна мета полягає у прямій компенсації збитків для підприємств у прифронтових регіонах та частковій компенсації страхового платежу для бізнесу по всій території Україні.

Інший позитивний момент — створення умов для законного лобіювання, що може значно полегшити виконання комплаєнс-політик іноземних компаній.

Не варто забувати й торішню епопею з рідкісноземельними копалинами, адже загалом міжнародні ініціативи створюють додаткові імпульси для інвестиційної активності. Американсько-український інвестиційний фонд відбудови вже запустив сайт для подачі пропозицій, і до кінця року має бути вже приблизно три завершених проєкти.

Проблеми для інвесторів

Окрім зрозумілих проблем від воєнних дій, в Україні інвестори мають й інші проблеми, можливо, притаманні суто нашій країні. По-перше, у нас ще діють певні обмеження у валютному режимі та обмежена можливість виведення дивідендів за кордон. Валютні операції загалом можливі, але за умови дотримання певних вимог. Це, своєю чергою, призводить до того, що бізнеси купували українські активи за кошти, які «зависли» в Україні. Така поведінка, хоч і не є прямою позитивною ознакою, проте створює додатковий внутрішній попит на активи й одночасно стимулює розвиток локальних секторів економіки.

Податкова невизначеність або неочікуване збільшення податків — ще одна проблема для бізнесу, яку можна зрозуміти в умовах війни, проте легкості веденню бізнесу вона не додає.

Тиск на бізнес — ще одні реалії, з якими доводиться мати справу як підприємцям, так і адвокатам, які супроводжують їхній бізнес. Обшуки та арешти рахунків, блокування усіх бізнес-процесів, репутаційні втрати — це все може з’явитися як грім серед ясного неба. Поки ми маємо портал Офісу

Генерального прокурора, який створений допомогти уберегти від незаконного тиску правоохоронців; є можливість звернення до Ради бізнес-омбудсмена; можливо, варто говорити про законодавчі зміни щодо визначення кола осіб, які можуть приймати рішення про реєстрацію кримінального провадження щодо бізнесу.

Коло зацікавленості

Для інвесторів продовжує бути цікавою сфера виробництва зброї та військових технологій. Йдеться передусім про виробництво дронів, розвиток систем радіоелектронної боротьби та створення оборонних виробничих ліній. Юридичний супровід таких проєктів передбачає: структурування спільних підприємств; захист прав інтелектуальної власності; комплаєнс із міжнародними режимами експортного контролю; страхування воєнних ризиків.

Для інвесторів це перспективний, але регуляторно складний сегмент, який потребує комплексного правового аудиту.

Енергетика також знаходиться у сфері зацікавленості бізнесу. Тренд на енергетичну стійкість забезпечують, на жаль, регулярні обстріли. Інвестори розглядають проєкти малої генерації, альтернативної енергетики, локальних енергетичних рішень для громад і бізнесу. З позитивних моментів — зменшені регуляторні бюрократичні вимоги, проте лишаються питання небалансів, які лягають фінансовим тягарем на виробників енергії. Загалом правове регулювання тут охоплює питання тарифів, ліцензування, підключення до мереж.

Агросектор все ще залишається системним драйвером економіки. Тепер бізнес зосереджується не тільки на виробництві, але й на переробці, зберіганні, логістиці та впровадженні провідних агротехнологій. Цікавими є проєкти із доданою вартістю та експортною орієнтацією.

Для юристів це означає активну роботу з корпоративним структуруванням, земельними питаннями, фінансуванням під заставу майбутнього врожаю та страхуванням ризиків.

Підсумовуючи: серед негативних факторів для інвесторів, попри війну та нестабільну енергосистему, варто враховувати корупційні ризики, особливості судової системи та проблеми з кадрами.

Український ринок не для слабаків, але він залишається перспективним. Тому наявність ретельної правової підготовки та оцінки ризиків визначатиме успіх інвестицій у 2026 році.