Законопроєкт №14025: нові правила гри для електронної комерції

Автор: Андрій Шабельніков, керуючий партнер Evrika Law

Україна готується до впровадження нового підходу у сфері податкового контролю

Нещодавно у Верховній Раді було зареєстровано законопроєкт №14025 про внесення змін до Податкового кодексу України та Закону України “Про банки і банківську діяльність” щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи.

Проєкт Закону розроблено з метою забезпечення запровадження в Україні міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, а також гармонізації національного податкового законодавства з правом Європейського Союзу та Організації економічного співробітництва та розвитку, що сприятиме виконанню міжнародних зобов’язань України як країни-кандидата на членство в ЄС та ОЕСР.

Передбачається, що маркетплейси на кшталт OLX, Prom, Rozetka мають стати податковими агентами та будуть зобов’язані передавати до держави дані про своїх користувачів – від ідентифікаційних номерів до відомостей про отримані доходи. Система торкнеться не лише електронної торгівлі, а й сфери оренди нерухомості через онлайн-платформи. Продавці та орендодавці сплачуватимуть 5% податку, а їх діяльність стане предметом державного контролю.

Ідея зрозуміла — держава прагне зменшити тіньовий сектор. Але без належного балансу це може обернутися черговим перевантаженням бізнесу, надмірним контролем та тиском. Проблематика полягає не у сплаті податків як таких, а в тому, щоб забезпечити передбачувані правила гри для підприємців, не створюючи надмірного адміністративного тиску.

«Йдеться не лише про податкові зобов’язання, а й про формування довіри до державних інституцій, де прозорість має поєднуватися з правовою визначеністю та передбачуваністю», — підкреслює Андрій Шабельніков, керуючий партнер Evrika Law.

Новації повинні стати не бар’єром, а стимулом для розвитку електронної комерції та інвестиційної привабливості України. Успішність реформи залежатиме від того, чи зможе держава гарантувати прозорість і справедливість, не перетворюючи контроль на фактор тиску. Це чергове випробування здатності впроваджувати міжнародні практики, зберігаючи конкурентоспроможність бізнесу та довіру суспільства.