Зміни в управлінні державними підприємствами

Автор: Андрій Шабельніков, керуючий партнер Evrika Law

Джерело:  LIGA ZAKON

8 березня 2024 року набрав чинності Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення корпоративного управління».

Ці зміни напрацьовувались протягом 9 років, враховувались стандарти європейських держав та вимоги міжнародних партнерів, що наразі мають посприяти подальшій Євроінтеграції нашої країни. Вони були вкрай необхідними, адже приватизація державних підприємств почала показувати значні результати, а прогалини в управлінні та відсутність системності негативно впливали на всі процеси. Простими словами Уряд не мав ресурсу ефективно справлятися з обсягами держвласності, і як наслідок бюджет країни недоотримував належних коштів.

Закон наділяє Уряд додатковими повноваженнями з контролю через наглядові ради підприємств та зобов’язує проводити оцінку їх діяльності не рідше одного разу на три роки. Окрім того Уряд має розробити політику державної власності та визначитися з завданнями щодо приватизації. Тобто, він має вирішити, які підприємства залишаться у власності держави, а які будуть передані на приватизацію. Окрім того за органом виконавчої влади закріплюється розробка стратегії і ролі держави в управлінні державними підприємствами. В свою чергу підприємства отримують прозору та зрозумілу систему управління.

Затвердження фінансових та стратегічних планів, призначення та звільнення керівництва, контроль за діяльністю підприємств, – такими функціями наділяє Закон наглядові ради. В той же час внутрішній контроль буде здійснюватися не через ревізійні комісії, а за допомогою нових інструментів – комплаєнсу, управління ризиками, та внутрішнього аудиту.

Обрання дворівневої структури управління та утворення наглядової ради стає обов’язковим для державних унітарних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі.

Для балансу бюджету мінімальний рівень дивідендів залишається на поточному рівні – 30%. Але нормативи для дивідендів скасовуються- їх рівень буде визначатися за потребами галузі чи окремого підприємства.

Які зміни очікувати в управлінні держпідприємствами?

На нашу думку, за допомогою розширення повноважень наглядових рад, законотворці мали на меті вплинути на ефективність держпідприємств та зробити їх конкурентоспроможними. З прийняттям даного Закону підприємства отримують більшу автономію в прийнятті рішень, бо віднині відпала необхідність в погодженні всіх аспектів господарської діяльності. В свою чергу це вплине на швидкість прийняття рішень та зменшить корупційні ризики. Адже чим менша можливість впливу – тим менша зацікавленість.

Окрім того, підприємства зможуть наймати працівників, що мають успішний досвід ведення бізнесу, а запровадження внутрішнього аудиту, комплаєнсу та управління ризиками сприятимуть прозорості системи внутрішнього контролю за їх діяльністю.

В повоєнний період наша держава потребуватиме значних інвестицій, а тому держава зацікавлена в залученні коштів для її відновлення. Тож потенційні інвестори мають отримати прозорі та ефективні механізми корпоративного управління, що діють в міжнародній спільноті та посилити свою довіру до цих процесів, що дасть можливість відновити країну та економіку в цілому.