Бомбосховища у кожній новобудові: нові вимоги до проектної документації на будівництво

29 липня 2022 року Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення вимог цивільного захисту під час планування та забудови територій», яким головним чином запроваджено обов’язкову наявність бомбосховища у новобудовах.
Як зазначається у пояснювальній записці до законопроекту, перші місяці широкомасштабної війни засвідчили, що можливості наявної в Україні системи цивільного захисту щодо убезпечення цивільного населення від описаних вище ризиків є вкрай обмеженими, а тому постало питання про термінове розгортання в Україні мережі захисних споруд цивільного захисту, спроможних забезпечити, або принаймні суттєво підвищити рівень безпеки громадян від воєнних злочинів.
Отже, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення вимог цивільного захисту під час планування та забудови територій» передбачені наступні нововведення:
– У містобудівній документації на регіональному рівні обов’язково має бути розділ «інженерно-технічних заходів цивільного захисту» (який стосуватиметься, зокрема, бомбосховищ), без якого вона не може бути затверджена;
– Перелік об’єктів, які повинні мати у своєму проекті бомбосховища подається на розгляд КМУ Центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері цивільного захисту;
– Невідповідність об’єкта проектній документації на будівництво такого об’єкта та/або вимогам будівельних норм, у тому числі щодо дотримання вимог, передбачених розділом інженерно-технічних заходів цивільного захисту та доступності об’єкта для осіб з обмеженими фізичними можливостями є підставою для відмови у видачі сертифіката органами державного архітектурно-будівельного контролю;
– У складі розділу «інженерно-технічних заходів цивільного захисту» проектної документації може передбачатися будівництво захисних споруд цивільного захисту для об’єктів будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, на яких постійно перебуватимуть понад 50 фізичних осіб або періодично перебуватимуть понад 100 фізичних осіб та інших об’єктів будівництва відповідно до переліку, визначеного Кабінетом Міністрів Україн;
– Проекти рішень щодо бомбосховищ мають забезпечувати дотримання вимог доступності до них для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення;
– Проект повторного використання у будівництві (документація на об’єкт або його відокремлену частину, що використовується повторно при проектуванні іншого об’єкта будівництва) підлягатиме обов’язковій експертній оцінці, а проектна документація на будівництво об’єктів, розроблена з використанням проектів повторного використання у будівництві, підлягає експертизі;
– За результатами експертної оцінки проекту повторного використання у будівництві складається експертна оцінка з позитивним або негативним висновком. Така експертна оцінка складається у довільній формі з використанням Реєстру будівельної діяльності. В свою чергу, лише експертна оцінка проекту повторного використання у будівництві з позитивним висновком є підставою для затвердження замовником проекту повторного використання у будівництві;
– Орган державного архітектурно-будівельного контролю у разі необхідності під час розгляду питань, пов’язаних з видачею сертифіката, може звернутися до державних органів з метою отримання відповідних висновків;
– встановлено додаткові особливості оренди захисних споруд, зокрема можливість розірвання договору оренди захисної споруди цивільного захисту (її частини), яка перебуває у державній або комунальній власності, шляхом письмового повідомлення орендаря про таке розірвання не пізніш як за 24 години до розірвання договору. У такому разі орендар зобов’язаний звільнити захисну споруду цивільного захисту (її частину) протягом 24 годин з моменту повідомлення про розірвання договору;
– У разі виникнення надзвичайної ситуації захисні споруди цивільного захисту незалежно від форми власності повинні приводитись у готовність до прийому населення не більш як за 24 години, що може передбачати необхідність звільнення такого об’єкта від майна третіх осіб. У разі відмови орендаря звільнити захисну споруду цивільного захисту у зазначений строк чи неможливості встановити його місцезнаходження здійснюється доступ до такої захисної споруди без отримання згоди її користувача (несанкціонований доступ);
Також, Законом регламентовано особливості демонтажу зруйнованих внаслідок воєнний дій будівель, який здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, а рішення про демонтаж таких об’єктів приймається власником (органом управління майном) відповідного об’єкта за результатами обстеження.
Перехідний період, протягом якого має відбутися приведення містобудівної документації на регіональному та місцевому рівнях у відповідність з вимогами цього Закону становить три роки з дня набрання чинності Законом.
Крім того, органи місцевого самоврядування, начальники військово-цивільних/військових адміністрацій протягом одного місяця з дня набрання чинності цим Законом повинні розробити та затвердити плани розміщення і укриття населення та забезпечити в них необхідну кількість місць, зважаючи на чисельність населення.

Leave a Comment